Ліси і річки можуть передати під управління Мінагрополітики: чому це не вдала ініціатива?

Джерело: https://zaholovok.com.ua/lisi-i-richki-mozhut-peredati-pid-upravlinnya-minagropolitiki-chomu-ce-ne-vdala-iniciativa
Ліс – це, в першу чергу, сировина? Чи природна, екосистемна його функція – на сходинку вище? А вода і земельні ресурси?.. Вже кілька днів поспіль серед природоохоронців активно обговорюється ідея фактично забрати функцію управління річками і лісами від Міндовкілля і передати її новоствореному Міністерству аграрної політики. Zaholovok.com.ua намагався розібратися, що із цією ініціативою не так. 


Чия це ідея і як її сприйняла громадськість? 

Про можливість передачі лісових і водних ресурсів під управління Міністерства аграрної політики заговорили у п’ятницю, 22 січня: тоді стало відомо про низку проектів постанов Кабміну, яким повноваження Міндовкілля  в частині формування та реалізації політики щодо охорони та  використання лісових і водних ресурсів передаються Мінагрополітики. 

Таке рішення (за умови його прийняття) означає фактичне перепідпорядкування Держлісагентства, Держводагентства та Держрибагентства новоствореному аграрному Міністерству. Проекту відповідної постанови в публічному доступі наразі немає, також не відомо, хто її ініціатор. Представники громадських організацій припускають, що це може бути банальна, але дуже груба помилка, коли новому Мінагрополітики просто потрібно виділити повноваження, або ж цілеспрямована робота так званого «лісового лоббі», котрому робота Міндовкілля в сфері лісокористування останнім часом не дуже до душі. 

Проти цієї ініціативи вже виступили більше 30 громадських організацій, які працюють у сфері природоохорони. Зокрема, МБО «Екологія-Право-Людина» оприлюднила заяву  щодо намірів передати ліси і річки під управління Мінагрополітики, підкресливши, що «реорганізація суперечить Конституції України та законам України та свідчитиме про нестворення умов щодо належної охорони довкілля та захисту екологічних прав й розпорошення функції у сфері управління природними ресурсами». 

Експерти Української природоохоронної групи пояснили ситуацію так: «Це прямий наслідок політики держави, яка роками тримала вектор на екстенсивне використання природних ресурсів, а не на їх збереження. (…) Ідея передачі лісу та води в МінАПК означає повернення до радянської «господарської» парадигми минулих років. Коли ліс та воду розглядали в першу чергу як джерело отримання коштів». 

Міндовкілля – проти

У Міністерстві захисту довкілля та природних ресурсів дивуються такій ініціативі та зазначають, що вона може перекреслити всі позитивні зміни, що відбулись у напрямку захисту природи за останній час. Михайло Хорєв, заступник Міністра захисту довкілля та природних ресурсів, у коментарі Zaholovok.com.ua зазначив: «Ми не підтримуємо цю ідею. Є ресурсні центральні органи виконавчої влади і органи виконавчої влади, які безпосередньо управляють такими важливими ресурсами, як  вода і ліс і, звичайно, це пов’язано, в першу чергу, з екологічними питаннями. До прикладу, якщо говорити про Державне агентство водних ресурсів, на 97% його функціонал складається виключно з екологічних питань. І одне-єдине, що цікавить Міністерство аграрної політики –  це управління зрошувальними і осушувальними системами, які знаходяться наразі на балансі Держводагентства. Але, в загальному контексті, навіть це не може слугувати підставою для передачі цього агентства в сферу управління Міністерства аграрної політики», – підкреслює Михайло Хорєв. 

ліс

За його словами, дуже схожа картина складається із Державним агентством лісових ресурсів: «Слід розуміти, що повинен бути певний баланс інтересів у державі –  між збереженням ресурсу, розвитком лісів, збільшення їх площ і, відповідно, господарською їх функцією. Тому знаходження Держлісагентства у структурі Міністерства захисту довкілля – дуже виправдане. Чому? Головна задача Міндовкілля – це  якраз збільшення площі лісів, збільшення площ заповідання територій, а головна задача Державного агентства лісових ресурсів – зокрема й господарська. Ці два органи один одного врівноважують, якщо ми віддамо Держлісагентство, як нещодавно було (у 2012-2019 Держлісагентство перебувало у підпорядкуванні Мінагрополітики. – Авт), Міністерству аграрної політики, це буде, фактично ,те саме, що і раніше – тотальна вирубка, тотальне зменшення лісових площ і певна безконтрольність, яка донедавна спостерігалася», – коментує заступник Міністра. 

«Ми тільки почали працювати, вже зараз є Стратегія управління лісами до 2035 року, є серйозні напрацювання з громадськістю, із фахівцями в цій галузі. За півроку знаходження Держлісагенства в підпорядкуванні Міндовкілля (Міністерство створено в червні. – Авт.), ми, фактично, зробили ті кроки, які не робилися десятиріччями», – додає Михайло Хорєв. 

Щодо авторів ідеї передачі Держлісагенства і Держвоагенства під управління Мінагрополітики, Михайло Хорєв зазначає: «Є офіційний документ, є офіційне надсилання до нас на опрацювання, ми вже надіслали свої критичні зауваження. З приводу авторства – важко сказати. Не знаю, який колектив над цим працював, але мета, в принципі, зрозуміла. Є новостворене Міністерство, воно має певну частину повноважень, і, мабуть, при підготовці не зовсім врахували, що є й екологічна складова цих питань.  Таке часто буває з різними документами в нашій державі. Але ми, як Міністерство і Міністр, в першу чергу, намагається зараз ставити екологічні питання першими номерами на порядку денному». 

Ліс: кардинальна зміна підходів 

Попри, здавалося б, суто «паперову» складову ситуації з передачею лісів і річок під управління Мінагрополітики, рішення, за умови його прийняття, буде мати дуже практичний вияв: всі напрацювання у напрямку підвищення важливості природної й екологічної функції лісів, їх захисту та нормалізації лісокористування будуть під питанням. 

Єгор Гриник, експерт лісового напрямку Української природоохоронної групи, пояснює: «Якщо Міндовкілля до цього часу було головним розробником усіх підзаконних нормативних актів щодо лісів, то, відповідно до проекту нової постанови Кабміну, ці функції перебирає на себе Мінагрополітики. Те саме стосується стратегічних документів.  Чим це небезпечно?  Тим, що в Мінагрополітики, по суті,  лісом ніхто займатись не буде. Там точно немає людей, які були б зацікавлені в охороні лісового біорізноманіття, наприклад, і в охороні лісів як такій.  Скоріш за все,це буде чисто утилітарний економічний підхід». 

Експерт каже, що, якщо запропоновані зміни будуть втілені в життя, вони можуть зупинити всі кроки, направлені на захист лісу: «Відповідно до законодавства, наразі Держлісагенство може пропонувати якусь нормативку, яку вони самі розробили, але в результаті вирішувати її долю повинне Міндовкілля. Зараз складеться ситуація, коли в Міністерстві аграрної політики цьому не будуть надавати належної уваги, і Лісагентство знову опиниться на основних правах. Можливість покращувати законодавство, яке стосується лісу, повністю перейде до Мінагрополітики. Якщо зараз Міндовкілля може зупинити якусь шкідливу ідею, то тепер можливим є варіант, що такого не буде взагалі. У гіршому випадку, буде просто стагнація, оскільки Міністерство захисту довкілля не буде затверджувати якісь нормативно-правові акти, які але це просто такі собі умовні гальма»,  – вважає Єгор Гриник. 

ліс

Рішення передати Держлісагенство під управління Мінагрополітики експерт також називає згортанням значних позитивних процесів у лісовій галузі: «Усі корисні ініціативи, впроваджені за цей час, можуть заглохнути. Всі намагання Міндовкілля устаканити нормативно-правову базу в лісовій сфері –  відправляться у минуле. І, наприклад,  такі ініціативи, як обмеження суцільних рубок в Карпатах, –  такого більше не буде. Очевидно, що такою постановою всі проблемні питання не вирішились, і таких кроків потрібно ще десятки, щоб лісове господарство виглядало нормально. Але сьогоднішній стан справ – це сигнал про те, що це може стати неможливим», – підкреслює Єгор Гриник. 

Загроза водним ресурсам

Щодо ідеї передати управління лісовими і водним ресурсами до компетенції Міністерства агрополітики свою позицію висловив і WWF-Україна. Представництво Всесвітнього фонду природи також оприлюднило заяву, в якій підкреслюється важливість збереження трьох державних агентств – лісового, водного і рибного – у структурі Міндовкілля. 

Інна Гоч, керівниця напрямку «Вода» WWF-Україна у коментарі дляZaholovok.com.ua зазначає: «Ми вважаємо, що буде багато мінусів, як наслідок такого рішення. Бо найголовніша зміна – власне, підхід до функціонування цих центральних органів виконавчої влади. Є господарчий підхід, коли ми усі природні ресурси розглядаємо виключно з точки зору отримання певної вигоди для людини. Однак, ми ратуємо за екосистемний підхід, коли ситуація розглядається в комплексі, коли природні ресурси сприймаються не тільки як джерело якоїсь комерційної вигоди для людини, а ще як елемент складних екосистем. Якщо ми будемо їх лише використовувати і не думати, чим нам це обернеться надалі, то врешті-решт ми їх втратимо». 

Експертка наводить приклад Нідерландів, які пройшли шлях від господарчого до комплексного екосистемного підходу: «Практично вся країна стоїть на болотах, торфових болотах і вони теж йшли по цій стежині: осушували болота, видобували торф, проте, вже 300 років торфовидобування у цій країні припинено. Але яку ціну платить держава? Тепер країна, що знаходиться -7 метрів стосовно моря витрачає величезні кошти на те, аби боротися із затопленнями. Вони вже мали болючий досвід та зробили висновки. А ми лише на цьому шляху», – каже Інна Гоч.  

«Функціонал усіх цих трьох центральних органів виконавчої влади (Держлісагентство, Держводагентство і Рибагентство – Авт.) передбачає використання природних ресурсів. Тому цим має займатися саме Міндовкілля, оскільки при менеджменті цих ресурсів має бути врахована шкода чи користь для природи. Ніхто не говорить про те, щоб зупинити все господарське використання ресурсів повністю, але потрібно дуже чітко тримати баланс, використовувати, але розумно. Коли цим займається Мінагрополітики, завжди акцент ставиться виключно на господарюванні», – додає вона. 

річки

Інна Гоч зазначає, що нещодавно у сфері охорони довкілля почалися позитивні рухи і, зокрема, стосовно збереження водних ресурсів країни: «Держводагенство почало впроваджувати Водну рамкову директиву, також почалося запровадження моніторинг стану водних об’єктів. Для 10% водних масивів починає впроваджуватися моніторинг якості поверхневих вод і це непоганий для нашої країни показник. Такі багаторічні постійні багатокомпонентні дослідження – база для того, щоби розуміти, що відбувається у наших водоймах.  Такі зміни – наслідок впровадження екосистемного підходу на основі Водної рамкової директиви. Але чи буде це працювати в Мінагрополітики – я не впевнена», – каже експертка.  

Що далі? 

Попри важливість теми та жваве її обговорення у громадському секторі, публічних заяв від структур, яких ці можливі зміни безпосередньо стосуються, не було. На прохання Zaholovok.com.ua надати коментар, у Держводагентстві відповіли, що «офіційної інформації  щодо передачі річок під управління Мінагрополітики немає», у Держлісагенстві зазначили, що цю тему наразі «не коментують». 

Тим часом природоохоронці анонсували  акцію проти передачі лісових та водних ресурсів під управління Міністерства аграрної політики: завтра, 27 січня, представники громадських організацій планують прийти до будівлі Уряду та пояснити всім небайдужим, чому це рішення може стати фатальною помилкою. 

Аня Семенюк, спеціально для Zaholovok.com.ua 

Оставить комментарий