На Рівненщині планують збудувати завод з переробки відходів

Джерело https://www.ukrinform.ua/rubric-yakisne-zhyttia/3212822-na-rivnensini-planuut-zbuduvati-zavod-z-pererobki-vidhodiv.html

У Рівненській області німецька компанія «Braun Industrial Tehnology» GmbH інвестує 130 млн грн у будівництво Сарненського заводу з переробки відходів громади.

Про це передає Укрінформ з посиланням на повідомлення у Фейсбуці пресслужби міської ради.

«Інвестиційна пропозиція передбачає імпорт сертифікованої технології поводження з відходами, в тому числі і переробку відходів, які біологічно розкладаються. Головна перевага – покращення довкілля, енергетична і економічна незалежність громади. Завод не тільки перероблятиме відходи, а й вироблятиме електричну та теплову енергію, а також органічні добрива», – йдеться у повідомленні.

Зазначається, що скло, метал, пластик йтимуть на повторну переробку, а біологічні відходи використовуватимуть для виробництва біогазу. Також із сухого залишку, після відбору біогазу, вироблятимуть органічні добрива.

Виробництво не передбачає забруднюючих викидів.

Фільтраційні системи гарантуватимуть очищення викидів у повітря, у тому числі й очищення від специфічних запахів. Надійна система очищення рідких стоків забезпечуватиме якісні фізико-хімічні характеристики води та показники біологічної безпечності.

Переробка відходів відбуватиметься відповідно до діючих нормативів України для скиду в поверхневі води.

Продаж виробленої електроенергії здійснюватиметься на загальний енергоринок за «зеленим» тарифом, що забезпечить додаткові надходження в бюджет, а це вже перспектива спрямувати бюджетні кошти на розвиток громади..

Технології компанії «Braun Industrial Tehnology» GmbH мають не тільки сертифікацію з дотримання норм Директив Європейського Парламенту та Ради Європи, але й і сертифіковані німецьким державним банком розвитку, як економічно спроможні.

За цією ж програмою створені й успішно почали працювати компанії в Борщівській територіальній громаді Тернопільської області та в Бородянській громаді на Київщині.

Кожне таке підприємство дає додатково мінімум 50 робочих місць для місцевих жителів. Ще одним важливим напрямом своєї діяльності компанія вважає плантації біоенергетичних рослин згідно з програмою компенсаційних кліматичних насаджень.

Як вважають у громаді, функціонування нового заводу – нагальна потреба для забезпечення комфортного і якісного життя мешканців та поліпшення екологічної ситуації в населених пунктах.

Як повідомляло агентство, в Україні до кінця року запровадять систему управління відходами та залучатимуть інвестиції у будівництво сміттєпереробних заводів. Це дозволить відмовитись від створення нових сміттєзвалищ, які забруднюють довкілля.

Раніше повідомлялось, що уряд планує упродовж наступних п’яти років збільшити вп’ятеро обсяги відходів, що перероблюються.

У 2020 році Верховна Рада України підтримала закон, який збільшує штрафи за засмічення територій, порушення вимог під час збирання та утилізації сміття.

Нагадаємо, що за даними агентства 24/7 Wall Street, Україна опинилась у ТОП-10 країн за кількістю сміття на одного жителя.

Відповідальне використання природних ресурсів: які дії громадянськог суспільства?

Джерело: https://www.prostir.ua/?news=pryrodni-resursy-ukrajiny-blahoslovinnya-chy-proklyattya-pro-diji-hromadyanskoho-suspilstva-schodo-efektyvnoho-jih-vykorystannya-hovoryly-na-druhij-eko-konferentsiji

Організації громадянського суспільства мають великі можливості у тому, щоби сприяти винесенню уваги до глобальних змін клімату на порядок денний, на перший план політики і адвокації. Тож головна ідея події – гуртувати спільноту та пояснити важливість роботи громадських інституцій у сфері усвідомленого використання природних ресурсів. А також висвітлити вплив екологічних ініціатив на шляху до європейського розвитку нашого суспільства.

Що можуть зробити організації громадянського суспільства у тому, щоби забезпечити відповідальне використання природних ресурсів? В якому зараз стані є природні ресурси України? Що таке реєстр порушення “зелених” прав і які його основні принципи? Як еко-активістам захистити себе? Наскільки питання захисту довкілля було включено в програми кандидатів на місцевих виборах? Та зрештою, як пандемія вплинула на нашу можливість моніторити ситуацію на місцях та нашу спроможність взаємодіяти? Як нам взаємодіяти в умовах обмежень? 

Про це та інше говорили під час двох днів конференції, яка цьогоріч відбувалась в онлайн-форматі. До неї змогли долучитись організації у сфері екології з усіх куточків України.

“Коли минулого року після першої конференції ми говорили, що наступний рік буде сповнений викликів і можливостей, ми очевидно навіть не могли собі уявити, яких саме. Очевидно, ми собі уявляли нашу сьогоднішню зустріч по іншому. Але стався COVID-19, який показав людству наскільки воно є вразливим, наскільки воно є взаємозалежним, наскільки необхідні співпраця, наука, розуміння довготермінових впливів для того, щоби боротися із надзвичайно серйозними викликами, які постали перед людством. Пандемія лише підкреслила, наскільки необхідна взаємодія у протидії глобальним викликам”, – зазначила Інна Підлуська, заступниця виконавчого директора Міжнародного фонду “Відродження”.

Відкриття конференціїї почалось із привітання Тобіаса Тиберга, Надзвичайного та Повноваженого Посла Швеції в Україні.  

“Швеція підтримує європейський вибір України з дуже простої причини – стабільна процвітаюча демократична Україна, яка поважає верховенство права, і яка ставить приоритет на стійкість в плані безпеки, – це дуже важливо для Швеції. Наші країни близько розташовані, ми є європейськими націями і наші виклики схожі. Звісно, ми впливаємо одне на одного. Українські організації у сфері екології були створені ще в кінці 80-х і вони зіграли дуже важливу роль в розвитку громадянського суспільства. Тобто це частина ДНК європейської України і Швеція дуже радіє зі змоги здійснювати підтримку. Україна має дуже багаті природні ресурси і це благословіння в певному сенсі. Але є й багато проблем з використанням цих ресурсів. Багато країн, у яких багаті природні ресурси, залишаються не демократичними, бідними і з поганим врядуванням. Тобто ключ до успіху, ключ до того, щоб ваші природні ресурси стали благословінням, а не прокляттям, – це прозорість, демократичне прийняття рішень у всіх громадських процесах, які включають управління природними ресурсами, аби усі люди отримували переваги від їх використання.”

В якому зараз стані є природні ресурси України? Як організації громадянського суспільства захищають частини ресурсів, які є у сфері їх особливої уваги? Наскільки готові брати на себе публічну роль у просуванні ідей більш дбайливого ставлення до природних ресурсів?

Відповіді на ці питання шукала дослідницька група в рамках дослідження щодо стану природних ресурсів України, зініційованого Фондом “Відродження”. 

Фокус дослідження був зосереджений на стані справ атмосферного повітря, лісових, водних, грунтових та надрових ресурсів України. 

Кілька цифр.

У ході дослідження було виявлено 305 організацій, які працюють у сфері захисту різних природних ресурсів. 147 з них – поєднують у собі моніторинг за використанням та захистом природних ресурсів. Займаються станом лісів – 149 організацій, водних ресурсів – 130, надр – 38, грунтів – 36, повітря – 29.

Також були сформульовані рекомендації організаціям, які займаються охороною та відтворенням цих ресурсів, для покращення ефективності їх діяльності:

  • об’єднуватись у профільні мережі для обміну досвідом та взаємної підтримки
  • розкривати джерела фінансування для зміцнення довіри щодо об’єктивності діяльності
  • розширювати свою географію та сферу впливу для комплексного підходу до оцінки використання та забруднення природних ресурсів
  • більше приділяти увагу питанням зміни клімату
  • публікувати більше інформації про свою діяльність

Крім того, перед конференцією організатори вирішили подивитися очима організацій, які займаються моніторингом використання природних ресурсів, на їхні потреби й виклики у діяльності, та провели невеличке опитування.

Як розповіла Тетяна Кухаренко, менеджерка Екологічної ініціативи Фонду: “нам відповіло 49 респондентів із 16 областей. До речі, серед організацій, які відгукнулися пройти опитування, найбільше діє на регіональному рівні – 19. А 24 організації було створено в період після Революції Гідності, в період сплеску громадської активності, з 2014 по 2020 роки”. 

В рамках цього опитування 30 організацій вказали, що мали перешкоди у доступі до громадських обговорень з питань користування природними ресурсами. Серед найбільших ризиків для своєї діяльності, організації вказали: фізичні загрози еко-активістам (в тому числі від бізнесу), низька активність громадян щодо довкіллєвих проблем, а також фінансування інституційної діяльності, що в свою чергу веде до проблеми інституційної спроможності та вигорання.

У підсумку конференції, Олексій Орловський, директор Програми Фонду “Демократична практика”, зазначив:

 “Ще минула велика конференція значною мірою засвідчила, що був великий запит на потреби на обговорення питання на охорону довкілля у дуже специфічних деяких сферах. Ці два дні надали нам великий перелік питань, для того, щоб всім нам продумати власну нашу діяльність щонайменше на рік до наступної нашої конференції і для того, щоб поставити перед собою завдання що є актуальним, що є важливим на рік наступний.”

Однією з провідних тез конференції, було те, що організаціям громадянського суспільства потрібно об’єднуватись для кращої ефективності своєї діяльності. Об’єднуватись, адже лише спільними зусиллями ми зможемо захистити природне довкілля та створити собі можливість жити у чистій, екологічній, процвітаючій країні!

Найближчим часом ми опублікуємо презентації спікерів та додамо фрагменти запису конференції з відповідями на запитання учасників.

Конференцію організовано Міжнародним фондом “Відродження” – програмою “Демократична практика” та Ініціативою EPAIU – за підтримки Швеції.

Міненерго підтримує розвиток малої розосередженої генерації з альтернативних джерел енергії

Джерело https://www.kmu.gov.ua/news/minenergo-pidtrimuye-rozvitok-maloyi-rozoseredzhenoyi-generaciyi-z-alternativnih-dzherel-energiyi


Заступник Міністра енергетики України з євроінтеграції Ярослав Демченков взяв участь у круглому столі «Розвиток малої розподіленої генерації з відновлюваних джерел енергії», який організовано Проектом енергетичної безпеки Агентства США з міжнародного розвитку та Фондом ім. Гайнріха Бьолля в Україні.

Ярослав Демченков підкреслив, що Міністерство підтримує розвиток малої розосередженої генерації з ВДЕ, яка наближена до споживачів, та покладає значні сподівання на створення сегменту просьюмерів – одночасних виробників і споживачів електроенергії. Цей напрямок може стати одним з ключових елементів сталого розвитку енергетичного сектору.

Одна з важливих цілей розвитку малої розподіленої генерації — споживання електроенергії поруч із її виробництвом. Розвиток малої розосередженої генерації стимулюватиме створення систем накопичення енергії та їх використання в пікові години. Тому цього року Міністерство енергетики починає розробку законодавчих змін, які дозволять удосконалити цей сектор енергоринку.

«Ми прагнемо зробити набагато прозорішою всю роботу енергосектору — це допоможе розвитку малої розосередженої генерації. Цьому сприятиме інтеграція енергетичних ринків з європейськими. У результаті  запрацюють ринкові принципи конкуренції та прозорості. Наступним чинником розвитку стане вирішення фінансової стабілізації та покриття боргів перед ВДЕ, що має відкрити доступ на ринок більш доступного фінансування та нових  технологій», – наголосив Ярослав Демченков.

ГК “Укртепло” запустила в роботу біоТЕС вартістю понад EUR10 млн у Житомирській області


Джерело: https://ua.interfax.com.ua/news/investments/722359.html

Група “Укртепло” запустила в експлуатацію Поліську теплоелектростанцію (ТЕС) на біопаливі потужністю 5,9 МВт (Овруч Житомирської обл.), вартістю понад EUR10 млн.

Як повідомила прес-служба Біоенергетичної асоціації України (БАУ) на сторінці у Facebook у вівторок, основний вид палива – енергетична верба, яка вирощується поряд із ТЕС (12 га), а також залишки деревини від деревообробної промисловості та санітарного очищення лісів.

Згідно з інформацією БАУ станція може забезпечити безперебійне подання електроенергії в період пікових навантажень і відпускати в енергосистему понад 40 млн кВт-год е/е щорічно.

“Потрібно припиняти імпорт енергоносіїв і швидко будувати нову енергетичну інфраструктуру – децентралізовану, з максимальним використанням відновлюваних джерел. У нас є величезний ресурс – біогаз, біомаса, інші види енергії, потрібен лише поштовх і ефективна державна політика, щоб уже завтра у нас була зовсім інша енергетика”, – зазначив під час офіційної презентації засновник ГК Іван Надєїн.

Група компаній “Укртепло” створена у 2011 році, нині працює в 14 областях України, а також у низці інших країн – Молдові, Угорщині. “Укртепло” будує і управляє котельнями на всій території України. На рахунку компанії більше ніж 1 тис. реалізованих проектів. В Україні компанія модернізувала і перевела з газу на біопаливо понад 100 котелень.

Microsoft сократила свои углеродные выбросы на 6% за год

Джерело: https://interfax.com.ua/news/telecom/720732.html

Американская Microsoft Corp. за год сократила свой углеродный след на 6% – до 10,9 млн тонн с 11,6 млн тонн.

Как сообщается в пресс-релизе компании по итогам первого года работы в рамках стратегии по устойчивому развитию до 2030 года, она закупила услуги по удалению 1,3 млн тонн углерода из атмосферы у 26 проектов со всего мира, а также профинансировала 20 проектов по восполнению водных ресурсов.

В январе 2020 года Microsoft объявила о том, что к 2030 году намерена достигнуть отрицательного уровня эмиссии углерода, а к 2050 году – полностью устранить последствия выбросов за все время с момента основания компании в 1975 году.

Сокращение выбросов включает в себя переход на возобновляемые источники энергии для всех ЦОДов, зданий и кампусов к 2025 году, а также полную электрификацию внутреннего автопарка. Для полного удаления углеродного следа будет использоваться ряд методов, таких как посадка и восстановление лесов, секвестрация углерода (улавливание углерода в почве), биоэнергетика со связыванием и хранением углерода (BECCS) и прямой захват из воздуха (DAC).

Microsoft намерена свести к нулю уровень отходов, производимых в рамках своей деятельности, а также отказаться от использования неперерабатываемого пластика в течение следующего десятилетия.

Протидія всиханню соснових лісів України та Білорусі: розпочав роботу проект технічної допомоги ФАО

Джерело: https://www.kmu.gov.ua/news/protidiya-vsihannyu-sosnovih-lisiv-ukrayini-ta-bilorusi-rozpochav-robotu-proekt-tehnichnoyi-dopomogi-fao

ФАО вже багато років співпрацює з різними країнами у питаннях оздоровлення лісів. Організація надає їм допомогу у розробці систем моніторингу лісів для запобігання надзвичайним ситуаціям, пов’язаним із спалахами шкідників та хворобами лісу.

Всихання лісів є проблемою і для України. За даними Держлісагентства, на початок 2020 року загальна площа всихання склала 269 тис. га. Упродовж року було зафіксовано нові осередки на площі більше 200 тис. га.

Такі дані були озвучені на першому вступному семінарі проекту технічної допомоги ФАО, який надаватиме методичну підтримку Україні та Білорусі для посилення стійкості соснових лісів. У рамках заходу органи влади обох країн, наукові, проектні та громадські організації окреслили проблематику та напрямки її вирішення.

Як відзначила заступник Міністра захисту довкілля та природних ресурсів України Ірина Ставчук, здоров’я лісів є дуже важливим для збереження природних екосистем. Кліматичні зміни позначаються і на санітарному стані лісів. Минулого року посуха та брак водних ресурсів призвели до зростання кількості пожеж на лісових площах.

«Міндовкілля має амбітний порядок денний у кліматичній політиці. Ми завершуємо підготовку Другого національно-визначеного внеску України до Паризької угоди, а також працюємо над розробкою Стратегії екологічної безпеки та адаптації до змін клімату. У ній буде розділ, присвячений питанням адаптації наших лісів до кліматичних змін. Вдячні ФАО за методичну підтримку України та Білорусі щодо посилення стійкості соснового лісу. Впевнена, що у рамках проекту ми зможемо напрацювати дієвий план заходів для реалізації в обох країнах», – зауважила Ірина Ставчук.

Проект технічної допомоги Продовольчої та сільськогосподарської організації ООН є регіональним та розрахований на 1,5 року.

У результаті його виконання очікується:

  • перегляд підходів до системи спостереження та моніторингу спалахів шкідників та хвороб лісу. Це дозволить розробити функціональні системи їх раннього виявлення;
  • розробка та затвердження національних планів дій у надзвичайних ситуаціях, пов’язаних зі спалахами шкідників та хвороб лісу;
  • розробка рекомендацій щодо підвищення стійкості лісових насаджень до шкідників та хвороб і посилення протидії наслідкам посухи;
  • зміцнення національного потенціалу у питаннях комунікації та регіональної координації з питань санітарного стану лісів.

«Uber для космосу»: американський стартап запустив першу дешеву ракету на біопаливі

Джерело: https://mind.ua/news/20221561-uber-dlya-kosmosu-amerikanskij-startap-zapustiv-pershu-deshevu-raketu-na-biopalivi

Американський космічний стартап bluShift Aerospace провів перший успішний запуск ракети-носія Stardust 1.0, що працює на біопаливі. Про це повідомляє Forbes з посиланням на Space.com.

Stardust 1.0 – надлегка ракета висотою близько шести метрів і вагою 250 кг. Вона може підняти до 8 кг корисної ваги. Під час випробувань на колишньому військовому полігоні в штаті Мен ракета-носій піднялася на 1219 м, після чого випустила парашут і цілою повернулася на землю.

«Все пройшло чудово. Вона приземлилася саме там, де ми сподівалися. Краще і бути не могло», – сказав журналістам керівник bluShift Саша Дері після успішного запуску. За його словами, біопаливо може працювати не гірше, а в деяких випадках і краще за традиційні види ракетного палива.

«Біопаливо знижує вартість доставки кілограма вантажу на орбіту і абсолютно нетоксичне, що краще для екології планети», – зазначив Дері в розмові з BBC.

Ракета bluShift не вимагає високотехнологічної інфраструктури та дешевша в експлуатації, тому може зробити доставку вантажів на орбіту більш доступною для невеликих компаній, дослідників і студентів.

«Зараз є космічні товарні потяги, такі як ракети SpaceX і ULA (спільне підприємство Boeing і Lockheed Martin), є космічні автобуси – ракети середнього розміру. Вони виводять на орбіту тисячі кілограмів. Але немає служби космічних запусків, що дозволяє відправити в космос один або два вантажі. Немає космічного Uber. Ми хочемо стати таким Uber для космосу», – розповів керівник стартапу.

Для цього компанія планує розробити дві більші суборбітальні ракети Stardust 2.0 і Starless Rogue. Вони зможуть доставляти в космос невеликі вантажі вартістю до $300 000. Стартап також планує створити ракету Red Dwarf, яка зможе доставити на орбіту вантажі до 30 кг по $60 000 за кілограм.

Як повідомлялося, Blue Origin планує відправити перших туристів у космос вже в квітні цього року.

Створено штучний інтелект, який підрахує викиди СО2, повʼязані з роботою компютерів

Джерело: https://mind.ua/news/20219197-stvoreno-shtuchnij-intelekt-yakij-pidrahue-vikidi-so2-povand700yazani-z-robotoyu-kompyuteriv

Канадський дослідницький інститут Mila, американська консалтингова компанія BCG, Хаверфордський коледж (штат Пенсільванія) і нью-йоркський розробник ПЗ Comet.ml 1 грудня оголосили про створення програмного пакету з відкритим вихідним кодом для оцінки викидів CO2, пов’язаних з обчислювальною роботою, передає Коммерсант.

Пакет під назвою CodeCarbon дозволяє за допомогою штучного інтелекту (АІ) оцінювати викиди від роботи комп’ютерів залежно від місця розташування компанії або організації.

CodeCarbon інтегрується з програмним кодом, написаним мовою Python. Програма також пропонує розробникам ПЗ рекомендації щодо зниження викидів за рахунок використання хмарної інфраструктури, розташованої в тих регіонах, де працюють низьковуглецеві або альтернативні джерела енергії.

Програма працює так: вона фіксує кількість електроенергії, що використовується при роботі інфраструктурного обладнання, встановленого як у найбільших постачальників хмарних рішень, так і в центрах обробки даних, що належать приватним компаніям. Далі, використовуючи інформацію з відкритих джерел, вона оцінює обсяг вироблених викидів в еквіваленті CO2, виходячи з енергобалансу електричної мережі, до якої підключено обчислювальне обладнання. Підрахувавши обсяг викидів в еквіваленті CO2, програма зберігає дані про обсяг викидів по всіх проектах і на рівні всієї організації.

Таким чином компанії отримують уявлення про те, до якого обсягу викидів призводить робота їх комп’ютерних систем, підключених до енергомережі в даному конкретному місці.

При цьому на табло зведеної інформації цей обсяг представлений в «відчутній» формі, у вигляді еквівалента простих і знайомих понять – відстані, пройденої автомобілем, годин перегляду телевізора і щоденного обсягу енергії, яку споживає середнє домогосподарство в США.

Таким чином, розробники CodeCarbon вважають, що ця система АІ сприятиме підвищенню прозорості про шкідливі викиди, надавши можливість вимірювати і звітувати про обсяг викидів, пов’язаних з діяльністю комп’ютерних мереж.

Ліси і річки можуть передати під управління Мінагрополітики: чому це не вдала ініціатива?

Джерело: https://zaholovok.com.ua/lisi-i-richki-mozhut-peredati-pid-upravlinnya-minagropolitiki-chomu-ce-ne-vdala-iniciativa
Ліс – це, в першу чергу, сировина? Чи природна, екосистемна його функція – на сходинку вище? А вода і земельні ресурси?.. Вже кілька днів поспіль серед природоохоронців активно обговорюється ідея фактично забрати функцію управління річками і лісами від Міндовкілля і передати її новоствореному Міністерству аграрної політики. Zaholovok.com.ua намагався розібратися, що із цією ініціативою не так. 


Чия це ідея і як її сприйняла громадськість? 

Про можливість передачі лісових і водних ресурсів під управління Міністерства аграрної політики заговорили у п’ятницю, 22 січня: тоді стало відомо про низку проектів постанов Кабміну, яким повноваження Міндовкілля  в частині формування та реалізації політики щодо охорони та  використання лісових і водних ресурсів передаються Мінагрополітики. 

Таке рішення (за умови його прийняття) означає фактичне перепідпорядкування Держлісагентства, Держводагентства та Держрибагентства новоствореному аграрному Міністерству. Проекту відповідної постанови в публічному доступі наразі немає, також не відомо, хто її ініціатор. Представники громадських організацій припускають, що це може бути банальна, але дуже груба помилка, коли новому Мінагрополітики просто потрібно виділити повноваження, або ж цілеспрямована робота так званого «лісового лоббі», котрому робота Міндовкілля в сфері лісокористування останнім часом не дуже до душі. 

Проти цієї ініціативи вже виступили більше 30 громадських організацій, які працюють у сфері природоохорони. Зокрема, МБО «Екологія-Право-Людина» оприлюднила заяву  щодо намірів передати ліси і річки під управління Мінагрополітики, підкресливши, що «реорганізація суперечить Конституції України та законам України та свідчитиме про нестворення умов щодо належної охорони довкілля та захисту екологічних прав й розпорошення функції у сфері управління природними ресурсами». 

Експерти Української природоохоронної групи пояснили ситуацію так: «Це прямий наслідок політики держави, яка роками тримала вектор на екстенсивне використання природних ресурсів, а не на їх збереження. (…) Ідея передачі лісу та води в МінАПК означає повернення до радянської «господарської» парадигми минулих років. Коли ліс та воду розглядали в першу чергу як джерело отримання коштів». 

Міндовкілля – проти

У Міністерстві захисту довкілля та природних ресурсів дивуються такій ініціативі та зазначають, що вона може перекреслити всі позитивні зміни, що відбулись у напрямку захисту природи за останній час. Михайло Хорєв, заступник Міністра захисту довкілля та природних ресурсів, у коментарі Zaholovok.com.ua зазначив: «Ми не підтримуємо цю ідею. Є ресурсні центральні органи виконавчої влади і органи виконавчої влади, які безпосередньо управляють такими важливими ресурсами, як  вода і ліс і, звичайно, це пов’язано, в першу чергу, з екологічними питаннями. До прикладу, якщо говорити про Державне агентство водних ресурсів, на 97% його функціонал складається виключно з екологічних питань. І одне-єдине, що цікавить Міністерство аграрної політики –  це управління зрошувальними і осушувальними системами, які знаходяться наразі на балансі Держводагентства. Але, в загальному контексті, навіть це не може слугувати підставою для передачі цього агентства в сферу управління Міністерства аграрної політики», – підкреслює Михайло Хорєв. 

ліс

За його словами, дуже схожа картина складається із Державним агентством лісових ресурсів: «Слід розуміти, що повинен бути певний баланс інтересів у державі –  між збереженням ресурсу, розвитком лісів, збільшення їх площ і, відповідно, господарською їх функцією. Тому знаходження Держлісагентства у структурі Міністерства захисту довкілля – дуже виправдане. Чому? Головна задача Міндовкілля – це  якраз збільшення площі лісів, збільшення площ заповідання територій, а головна задача Державного агентства лісових ресурсів – зокрема й господарська. Ці два органи один одного врівноважують, якщо ми віддамо Держлісагентство, як нещодавно було (у 2012-2019 Держлісагентство перебувало у підпорядкуванні Мінагрополітики. – Авт), Міністерству аграрної політики, це буде, фактично ,те саме, що і раніше – тотальна вирубка, тотальне зменшення лісових площ і певна безконтрольність, яка донедавна спостерігалася», – коментує заступник Міністра. 

«Ми тільки почали працювати, вже зараз є Стратегія управління лісами до 2035 року, є серйозні напрацювання з громадськістю, із фахівцями в цій галузі. За півроку знаходження Держлісагенства в підпорядкуванні Міндовкілля (Міністерство створено в червні. – Авт.), ми, фактично, зробили ті кроки, які не робилися десятиріччями», – додає Михайло Хорєв. 

Щодо авторів ідеї передачі Держлісагенства і Держвоагенства під управління Мінагрополітики, Михайло Хорєв зазначає: «Є офіційний документ, є офіційне надсилання до нас на опрацювання, ми вже надіслали свої критичні зауваження. З приводу авторства – важко сказати. Не знаю, який колектив над цим працював, але мета, в принципі, зрозуміла. Є новостворене Міністерство, воно має певну частину повноважень, і, мабуть, при підготовці не зовсім врахували, що є й екологічна складова цих питань.  Таке часто буває з різними документами в нашій державі. Але ми, як Міністерство і Міністр, в першу чергу, намагається зараз ставити екологічні питання першими номерами на порядку денному». 

Ліс: кардинальна зміна підходів 

Попри, здавалося б, суто «паперову» складову ситуації з передачею лісів і річок під управління Мінагрополітики, рішення, за умови його прийняття, буде мати дуже практичний вияв: всі напрацювання у напрямку підвищення важливості природної й екологічної функції лісів, їх захисту та нормалізації лісокористування будуть під питанням. 

Єгор Гриник, експерт лісового напрямку Української природоохоронної групи, пояснює: «Якщо Міндовкілля до цього часу було головним розробником усіх підзаконних нормативних актів щодо лісів, то, відповідно до проекту нової постанови Кабміну, ці функції перебирає на себе Мінагрополітики. Те саме стосується стратегічних документів.  Чим це небезпечно?  Тим, що в Мінагрополітики, по суті,  лісом ніхто займатись не буде. Там точно немає людей, які були б зацікавлені в охороні лісового біорізноманіття, наприклад, і в охороні лісів як такій.  Скоріш за все,це буде чисто утилітарний економічний підхід». 

Експерт каже, що, якщо запропоновані зміни будуть втілені в життя, вони можуть зупинити всі кроки, направлені на захист лісу: «Відповідно до законодавства, наразі Держлісагенство може пропонувати якусь нормативку, яку вони самі розробили, але в результаті вирішувати її долю повинне Міндовкілля. Зараз складеться ситуація, коли в Міністерстві аграрної політики цьому не будуть надавати належної уваги, і Лісагентство знову опиниться на основних правах. Можливість покращувати законодавство, яке стосується лісу, повністю перейде до Мінагрополітики. Якщо зараз Міндовкілля може зупинити якусь шкідливу ідею, то тепер можливим є варіант, що такого не буде взагалі. У гіршому випадку, буде просто стагнація, оскільки Міністерство захисту довкілля не буде затверджувати якісь нормативно-правові акти, які але це просто такі собі умовні гальма»,  – вважає Єгор Гриник. 

ліс

Рішення передати Держлісагенство під управління Мінагрополітики експерт також називає згортанням значних позитивних процесів у лісовій галузі: «Усі корисні ініціативи, впроваджені за цей час, можуть заглохнути. Всі намагання Міндовкілля устаканити нормативно-правову базу в лісовій сфері –  відправляться у минуле. І, наприклад,  такі ініціативи, як обмеження суцільних рубок в Карпатах, –  такого більше не буде. Очевидно, що такою постановою всі проблемні питання не вирішились, і таких кроків потрібно ще десятки, щоб лісове господарство виглядало нормально. Але сьогоднішній стан справ – це сигнал про те, що це може стати неможливим», – підкреслює Єгор Гриник. 

Загроза водним ресурсам

Щодо ідеї передати управління лісовими і водним ресурсами до компетенції Міністерства агрополітики свою позицію висловив і WWF-Україна. Представництво Всесвітнього фонду природи також оприлюднило заяву, в якій підкреслюється важливість збереження трьох державних агентств – лісового, водного і рибного – у структурі Міндовкілля. 

Інна Гоч, керівниця напрямку «Вода» WWF-Україна у коментарі дляZaholovok.com.ua зазначає: «Ми вважаємо, що буде багато мінусів, як наслідок такого рішення. Бо найголовніша зміна – власне, підхід до функціонування цих центральних органів виконавчої влади. Є господарчий підхід, коли ми усі природні ресурси розглядаємо виключно з точки зору отримання певної вигоди для людини. Однак, ми ратуємо за екосистемний підхід, коли ситуація розглядається в комплексі, коли природні ресурси сприймаються не тільки як джерело якоїсь комерційної вигоди для людини, а ще як елемент складних екосистем. Якщо ми будемо їх лише використовувати і не думати, чим нам це обернеться надалі, то врешті-решт ми їх втратимо». 

Експертка наводить приклад Нідерландів, які пройшли шлях від господарчого до комплексного екосистемного підходу: «Практично вся країна стоїть на болотах, торфових болотах і вони теж йшли по цій стежині: осушували болота, видобували торф, проте, вже 300 років торфовидобування у цій країні припинено. Але яку ціну платить держава? Тепер країна, що знаходиться -7 метрів стосовно моря витрачає величезні кошти на те, аби боротися із затопленнями. Вони вже мали болючий досвід та зробили висновки. А ми лише на цьому шляху», – каже Інна Гоч.  

«Функціонал усіх цих трьох центральних органів виконавчої влади (Держлісагентство, Держводагентство і Рибагентство – Авт.) передбачає використання природних ресурсів. Тому цим має займатися саме Міндовкілля, оскільки при менеджменті цих ресурсів має бути врахована шкода чи користь для природи. Ніхто не говорить про те, щоб зупинити все господарське використання ресурсів повністю, але потрібно дуже чітко тримати баланс, використовувати, але розумно. Коли цим займається Мінагрополітики, завжди акцент ставиться виключно на господарюванні», – додає вона. 

річки

Інна Гоч зазначає, що нещодавно у сфері охорони довкілля почалися позитивні рухи і, зокрема, стосовно збереження водних ресурсів країни: «Держводагенство почало впроваджувати Водну рамкову директиву, також почалося запровадження моніторинг стану водних об’єктів. Для 10% водних масивів починає впроваджуватися моніторинг якості поверхневих вод і це непоганий для нашої країни показник. Такі багаторічні постійні багатокомпонентні дослідження – база для того, щоби розуміти, що відбувається у наших водоймах.  Такі зміни – наслідок впровадження екосистемного підходу на основі Водної рамкової директиви. Але чи буде це працювати в Мінагрополітики – я не впевнена», – каже експертка.  

Що далі? 

Попри важливість теми та жваве її обговорення у громадському секторі, публічних заяв від структур, яких ці можливі зміни безпосередньо стосуються, не було. На прохання Zaholovok.com.ua надати коментар, у Держводагентстві відповіли, що «офіційної інформації  щодо передачі річок під управління Мінагрополітики немає», у Держлісагенстві зазначили, що цю тему наразі «не коментують». 

Тим часом природоохоронці анонсували  акцію проти передачі лісових та водних ресурсів під управління Міністерства аграрної політики: завтра, 27 січня, представники громадських організацій планують прийти до будівлі Уряду та пояснити всім небайдужим, чому це рішення може стати фатальною помилкою. 

Аня Семенюк, спеціально для Zaholovok.com.ua 

«Впровадження електронного Контакт – Центру в Хлібодарівській громаді для аналізу даних та звітування органів місцевої влади». Семінари ГО «Водойма».

ГО «Водойма» впроваджує проєкт «Впровадження електронного Контакт – Центру  в Хлібодарівській громаді для аналізу даних та звітування органів місцевої влади» за організаційної підтримки ГО «Взаємодія-Плюс» в межах національного проєкту «Децентралізація» та Програми ООН із відновлення та розбудови миру за фінансової підтримки Європейського Союзу» у с. Хлібодарівка Волноваського району Донецької області.

ГО «ВОДОЙМА» було проведено семінари:

1) с. Вільне. Тема: «Налагодження співпраці громади з органами влади».

2) с. Сонячне. Тема «Сприяння “Контакт – Центр” до відкритості і підзвітності органів місцевої влади».

У семінарах приймали участь робітники комунальних підприємств, місцеві активісти та інші зацікавлені особи. 

Після обговорення прийняли рішення про необхідність впровадження новітніх технологій для відкритості та підзвітності органів влади, а саме створити систему електронного керування “Контакт – Центр” з мобільним додатком у Хлібодарівській сільській раді, для підвищення ефективності приймання, обробки та виконання звернень громадян, на підготовку звітної та аналітичної інформації щодо роботи зі зверненнями органами місцевої влади.

4854368B-16C5-4D74-A153-52F27EFE7232
AA43B27F-72E9-4307-B061-408D5AB2B8D1